Я колись блукала
По чужих дорогах
Щастя я шукала
І земних утіх
Радості не мала,
Бо не знала Бога
І мене обплутав
Ланцюгами гріх...
У Христа Ісуса
Кров свята безцінна,
І гріхів спокута,
І вода жива
Радість і надія,
І любов незмінна
Я тепер розкута
Я тепер нова!!!
У Христі Ісусі
Я нове творіння
Із любові й світла
Квіточка жива!
Не помру, не згасну,
Не зазнаю тління,
В Бозі я розквітла,
Я уся нова!!!
Благодаттю Господа
Я дитина Божа,
Від гріхів очищена
Жертвою Христа
Щоб могла я бути
На Ісуса схожа,
Вчитись, підростати –
Ось моя мета! 14.12.2004р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 11227 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 4,38
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Родина моя белая , как я... - Николай Зимин Пишу о своей Родине - Донбассе,где сейчас труднейшее положение.Мой город умирает в прямом смысле слова. Люди выживают в невероятно трудных условиях. Холод,дороговизна страшная.Безразличие власть имущих к проблемам Донецкого региона привело к полному физическому и духовному обнищанию.Не мог остаться равнодушным.Отзвуком этому - это стихотворение.Очень люблю свой край и молюсь за его новое экономическое, духовное процветание.
Родина моя , белая , как я ,
Видеть больно белую мне грусть.
Белою горячой белого стиха
За тебя , родная , заступлюсь.
