Ось так непомітно – один по-одному -
Лишають батьки нас. Дорога додому
Стареньким не завжди буває легкою.
Не всі на прощання махнуть нам рукою.
Не всі заповіти складають родинам.
Не кожен пригорне до серця дитину,
Сказавши тихенько "прощай" біля ліжка.
Буває, що тільки застигла усмішка
Розкаже живим про останні хвилини,
Про те що насправді безсмертна людина.
Написано ж нам: по могутності Бога
У світі не зникне безслідно нічого.
А смерть – то всього лише сходинка в вічність.
Доброго ранку, Неба Величність!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже добре,лагідне ваше серце хай рясно благословить Господь.Успіхів вам в творчості. Комментарий автора: Дякую за відгук і за благословіння. А відносно серця - не знаю. Мені здається воно таке як і у більшості, з набором плюсів та мінусів.
Кругар
2009-04-01 18:00:30
Проникливо, зворушливо й оптимістично. З гарним літературним смаком. Комментарий автора: Дякую за відгук. Благословінь Вам.
Поэзия : На ячеечной сходке - Ионий Гедеревич Наша церковь состоит из братьев и сестёр из различных церквей протестантского направления бывшего СССР. Когда-то нас разделяли большие расстояния в СССР. Теперь мы вместе (русские, украинцы, белорусы, молдоване, евреи, казахи). Живём дружно под благодатью Божьей. У нас существуют также ячейки по территориальному признаку . Их девять. Кроме общих богослужений в церковном здании для большего знакомства время от времени собираются по две ячейки.Здесь мы знакомимся ближе, рассказываем о пройденных годах, о нашем прошлом служении, размышляем о настоящем, устраиваем общую трапезу за столами.Всё это происходит с молитвой и пением во славу Божью. Для одного такого сбора я написал это стихотворение.
